Весняний бал у королівстві ввічливості

Весняний бал у королівстві Ввічливості

 

        (Святково прикрашена класна кімната - це королівський палац: по боках її - колони, вази із квітами, по середині кімнати - трон. Звучать фанфари. Виходять придворний хлопчик.)

Придворний хлопчик: Доброго дня вам, мешканці славного королівства Ввічливості!

                                Сьогодні у нашому королівстві справжнє свято.

                                Добра Фея Добридень запрошує вас усіх на великий весняний бал.

                               Сьогодні сюди до її палацу з'їдуться найвизначніші гості зі всіх          куточків королівства. Це - Принцеса Скромність, Принцеса Чемність, Принцеса Ввічливість, Принц Порядність.

                             Отож розпочинаєм свято,

                             Гостей запрошуєм багато.

                             Ми вас із святковим днем вітаєм,

                            Здоров'я й радості бажаєм!

                             Сьогодні в королівстві бал –

                            Прикрашений святково зал.

                            Нехай же музика лунає

                           І нас усіх розвеселяє!

(Звучать фанфари. Придворний хлопчик виходить. Святкова вальсова музика. До кімнати заходять Фея, Принц і три принцеси.)

 Фея Добридень: Доброго дня вам, дорогі гості! Я дуже рада бачити вас у чудовому настрої у себе на балу.

Принц Порядність: Доброго дня, чарівна Феє Добридень! Спасибі Вам за запрошення на свято. Ви сьогодні надзвичайно гарна. (Цілує Феї руку.)

Фея Добридень: О Принце Порядність, Ви завжди знаєте, як зробити при­ємно людині. Дякуємо Вам усім за те, що завітали на свято, яке приурочене приїзду мого внука. Він ще школяр і тому великий бешкетник. Вам потрібно його навчити ввічливості та вихованості. А ось і він! (Звучить весела мелодія. Вбігає внук.)

Хлопчик: Привіт усім! А я трішки запізнився. Про що ви тут розмовляєте?

 Принц: Це - Ваш онук? Який він не вихований!

Принцеса Скромності: Не скромний!           ^

 Принцеса Чемності: Не чемний!

Принцеса Ввічливості: Не ввічливий!

Хлопчик: Ні, ні. Я дуже вихований, чемний, ввічливий, я дуже скромний. Я - школяр і головне - відмінник. А ще я...

Принц: Але ж ти зовсім не вмієш вітатися і правильно поводитися зі старшими. Хлопчик: Чому ж? Я сказав: "Привіт", а у нас у школі ще кажуть: , "Здоров", "Хелло".

Принц: Шановна Феє, я не розумію, як цей невихований хлопчик може бути Вашим внуком?!

Фея: Сергійко буває у мене нечасто і дуже рідко згадує про свою бабусю і правила ввічливості. Ми повинні над ними попрацювати.

Принц: Добре, я допоможу йому, а ви, принцеси, приготуйтесь до наступ­них іспитів для Сергійка. Я сподіваюся, що сьогодні він отримає атестат Ввічливості. Отож слухай уважно: по-перше, ти не постукав, а це неввічли­во, по-друге, - ти не попросив дозволу ввійти ...

Хлопчик: Зрозумів. Зрозумів. Зараз виправлюся.

Принц: Ти не дослухав мене. Перебив. І це також неввічливо та нечемно. Ти неправильно привітався. Зрозумів?

Хлопчик: Вибачте, будь ласка. Я все зрозумів. Дякую за допомогу. Зараз я все виправлю.

(Стукає.)

     Доброго дня всім. Вибачте, що спізнився. Дозвольте ввійти.

Принц: Заходь, заходь. Ось тепер ти зробив усе як слід і з тобою приємно привітатися. Ти справжній онук своєї бабусі Феї Добридень.

Фея: Ось так, Сергійку. Вітатися треба вміти. З давніх часів і дотепер існують різні правила вітання, яких потрібно дотримуватися.

Фея: В Україні люди кладуть руки на груди і вклоняються; в країнах Азії - падають навколішки, б'ють об землю лобом або цілують взуття, індійці під­носять руку до лоба, труться носами. Але в усіх вітаннях спільним є те, що воно означає: "Ти мені приємна людина. Знай, що я тебе поважаю і бажаю щасливого дня".

Принц: Ти зрозумів перший урок?

Хлопчик: Звичайно. Дякую Вам, Принце Порядність, за добру науку.

      (Принц вклоняється і виходить.)

Хлопчик:.         "Доброго ранку!" - мовлю за звичаєм.

                          "Доброго ранку!" - кожному зичу я.

                          "Доброго дня вам!" - людям бажаю.

                         "З 'вечором добрим!" - стрічних вітаю.

                         І посміхаються у відповідь люди

                         Добрі слова ж бо для кожного любі.

      (Входить Принцеса Ввічливості.)

Принцеса Ввічливість: О, та цей хлопчик - справжній молодець. Цікаво, а діти твоєї школи теж такі виховані? Не чую? Ну що ж, зараз я з ними проведу цікаву гру і переконаюся, які чарівні слова вони знають. Я буду давати запи­тання, а той, хто швидше підніме руку і правильно відповість, візьме у мене цей промінчик і прикладе до сонечка, що світить нам сьогодні. Зрозуміли? Отож слухайте запитання.

(Принцеса читає запитання-ситуації. Діти відгадують )

1.  Ви прийшли до школи. Яке перше слово повинні сказати? (Доброго ранку.)

2.  Вам допомогли роздягнутися, повісити одяг. Що потрібно сказати? (Дякую.)

'3. Ви йшли по коридору і випадково когось штовхнули. Що потрібно сказати?

 (Перепрошую. Вибачте.)

4. Якщо Вам потрібно когось попросити, щоб допомогли виконати якусь

роботу, що ви скажете?

(Будь ласка.)

5.  Як потрібно ввічливо привітатися із знайомою людиною? (Доброго дня. Радий вас бачити).

6. А якщо на вулиці вечір? (Доброго вечора.)

7.   Скажіть, як ми ввечері прощаємо­ся один з одним?(Добраніч.)

Принцеса Ввічливість: Ну що ж, ви відгадали всі слова ввічливості. Пам'ятай­те, не забувайте і завжди користуйтеся ними. Бачите, які вони коротенькі і знайомі вам, хоч уже століттями живуть на світі. Ці слова високо цінуються людством.

           Вклонившись, ми один одному сказали,      

           Хоч були й незнайомі: "Доброго дня".

           Слів простіших на світі немає         

           Й чарівніших, аніж ці слова.

           Просто "Доброго дня" й більш нічого.

           То чому ж все радіє довкола,

           То чому ж посміхається сонце

           Й заглядає у наше віконце?

Принцеса Чемність: А за мене чомусь ви сьогодні забули, хоч без мене, без чемності, жодна людина не буде ввічливою.

Фея: Та що ти, Принцесо Чемність. Всі мешканці мого королівства та його гості знають і поважають тебе. Вони сьогодні чисто і охайно вдягнуті, га­рно причесані.

Принцеса Чемність: Та хіба тільки від цього залежить вихованість лю­дини? Я ж, наприклад, знаю таких діток, які вміють гарно вітатися з чужими, а вдома забувають ввічливі слова і не поважають рідних.

 "Для людства він готовий                       Та вчинка ще для слави

Багато що зробить,                                  Ніяк він не знаходить,

Для чого ж поспішати? -                         А вдома, що поробиш?

Він починає жить.                                    Нічого та й не робить.

                        Коли в житті призначено

                       Всесвіт рятувати,

                       Навіщо це потрібно –

                      Рідним допомагати?

Хлопчик: Ні, ні. Я зовсім не такий. Я завжди допомагаю рідним, особливо мамі.

 Принцеса Чемність: А ти часом не робиш, так, як ось цей хлопчик?

 (Інсценізація вірша.)    

Автор:      Вітько-бідак страждає так,                     

                  Аж здригує ногами.

                  Він - за столом, він пише твір

                 "Я допомагаю мамі".     

       Старанно олівець гризе                                                                                                                                Та супить брови грізно,

          Але нічого, хоч умри, 

          До голови не лізе.

         Та ось тихесенько зайшла

         В його кімнату мама.

Мама:  Вітюнь, будь ласка, в магазин сходи за сірниками.

Вітя:  Ідея!

Автор: Вигукнув синок, а мамі:

 Вітя:  Ну й морока. Сама іди, я твір пишу. Роблю важкі уроки.

Автор:/ мама вийшла... А Вітько швиденько пише в зошит:

Вітя:  "Я в магазин завжди ходжу, коли мене попросять".

 Автор:    Хвилин за десять мама знов з'являється у дверях.

Мама:      Вітюнь, картопельку почисть, А я зварю вечерю.

 Вітя:      Сама начисть!

Автор:    Кричить Вітько та так, що ледь не лусне.

Вітя:     Я зайнятий! Я твір пишу! Сама вари картоплю!

Автор:  Виходить мама, а синок Писати знов сідає:

 Вітя:   Я мамі сам варю обід, Вечерю та сніданок.."

 Автор:   Радіє син.

Вітя:     Не твір, а люкс! Оцінка буде гарна!

 Автор: І геть не думає про те, що він радіє марно...

 

Хлопчик: Ні, ні. Я роблю все зовсім інакше. І вам пораджу робити так само.

Прокидайся, тільки сонце встане,              Привітайся до матусі:

І підійди тихенько до вікна.                         Люба ненько, з добрим ранком!

Нехай воно на тебе зблизька гляне             Потім радісним, привітним

 Й подарує трішки ніжності й тепла.       Поспішай до справ, до квітів,

Прибери мерщій в кімнаті,                          А щоб день минав немарно,

Чистим, вмитим за сніданком                   3 усіма поводься гарно.

 (Стукіт, грюкіт. Вискакує Фея Зла.)  

 Фея Зла: Ага, у вас тут свято? Всі веселяться, танцюють, а мене на бал не запрошено. Та я за це вас усіх перетворю на черв'яків, кажанів, жаб...

Фея Добридень: Вибачте, вибачте, шановна Феє Зла. Але я думаю, що цей маленький інцидент ми виправимо. Ласкаво просимо на бал Ввічливості.

Фея Зла: Ха-ха-ха... На бал Ввічливості. Та хіба ж оці дітлахи ввічливі? Я не вірю, і тому зараз задам їм декілька важких запитань, а того, хто дасть неправильну відповідь, заберу з собою у королівство Нечемності. Отож слу­хайте уважно.

(Читає запитання-ситуації.)

 1. Ти   йдеш із товаришем вулицею. Він привітався з незнайомою тобі [р^(людиною. Що потрібно зробити тобі?

2. Ти ввійшов у тролейбус із задньої площадки, а біля передніх дверей по­бачив своїх знайомих. Чи потрібно з ними вітатися і як це зробити прави­льно?

3.  Чи можна замість "доброго дня" говорити "привіт"?

4.  У шкільному коридорі розмовляють вчителі. Ти побачив там свого вчи­теля і привітався тільки з ним. Чи правильно ти зробив? А як потрібно було привітатися?

Фея Зла: Ну що ж, з цим завданням ви впоралися, і тому зараз я вам дам кілька порад, якими користуються всі мешканці мого королівства.

Не вмивайтеся ніколи

 І не мийте навіть рук –

Не потрібне це заняття,

Не вартує стількох мук.

Як замурзаються руки,

Шия, вуха, все у вас,

Вам не треба сили тратить

 І даремно гаять час.

Стригтися також не варто

 Та й резону в тім нема,

Бо однаково на старість

Облисіє голова.

 У дівчаток гарні кіски,

 Але надто вже малі,

А щоб більші виростали,

Ви тяаніть їх до землі.

Хлопці завжди - джентельмени,

 Коли треба чергувать,

 Для дівчат звільняйте місце,

 їм не треба заважать.

Треба добре готуватись,

Щоб одержать аж дванадцять.

Покрутіться на всі боки,

 Може вдасться вам списать.

Фея Добридень: Годі, годі. Всі ці поради для наших дітей дуже шкідливі і не потрібні. Я б і вам, Феє Зла, радила робити все навпаки, тоді б ви могли зали­шитися на святі, а зараз - геть!

Фея Зла: Ні, ні. Я тільки пожартувала.

Фея Добридень: Тоді швидко йдіть вмийтеся, причешіться і не забувайте поводитися гарно.

Принцеса Скромності: Свято сьогодні просто чудове, і я хотіла б зроби­ти його для всіх незабутнім. Я виконаю бажання будь-якого першого хлопчи­ка чи дівчинки. Ось ти, хлопчику, що хочеш?

Хлопчик: Ні, Принцесо Скромності, спочатку нехай замовлять свої бажання старші або гості.

Принцеса Скромності: Молодець, хлопчику. Я задоволена твоєю відповіддю. Ти справді чемна, вихована і скромна людина. І тому твоє бажання обов'я­зково виконаю. Загадай його.

Хлопчик: Я хочу, щоб усі діти нашої школи стали ввічливими та вихованими. Щоб хлопчики не билися, не ображали дівчаток, а ті були лагідними і щи­рими. А вчителька, щоб завжди посміхалася, а ми ніколи не сердили її.

Принцеса Скромності: Нехай так і буде завжди. Нехай усі учні стануть вихованими, батьки - ввічливими, вчителі - лагідними і турботливими. І не­хай над нами завжди сяє сонце.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(Принцеса читає запитання-ситуації. Діти відгадують )

1.  Ви прийшли до школи. Яке перше слово повинні сказати? (Доброго ранку.)

2.  Вам допомогли роздягнутися, повісити одяг. Що потрібно сказати? (Дякую.)

'3. Ви йшли по коридору і випадково когось штовхнули. Що потрібно сказати?

 (Перепрошую. Вибачте.)

4. Якщо Вам потрібно когось попросити, щоб допомогли виконати якусь

роботу, що ви скажете?

(Будь ласка.)

5.  Як потрібно ввічливо привітатися із знайомою людиною? (Доброго дня. Радий вас бачити).

6. А якщо на вулиці вечір? (Доброго вечора.)

7.   Скажіть, як ми ввечері прощаємо­ся один з одним?(Добраніч.)

 

 

 

 

 

Автор:      Вітько-бідак страждає так,                     

                  Аж здригує ногами.

                  Він - за столом, він пише твір

                 "Я допомагаю мамі".     

       Старанно олівець гризе                                                                                                                                Та супить брови грізно,

          Але нічого, хоч умри, 

          До голови не лізе.

         Та ось тихесенько зайшла

         В його кімнату мама.

Мама:  Вітюнь, будь ласка, в магазин сходи за сірниками.

Вітя:  Ідея!

Автор: Вигукнув синок, а мамі:

 Вітя:  Ну й морока. Сама іди, я твір пишу. Роблю важкі уроки.

Автор: / мама вийшла... А Вітько швиденько пише в зошит:

Вітя:  "Я в магазин завжди ходжу, коли мене попросять".

 Автор:    Хвилин за десять мама знов з'являється у дверях.

Мама:      Вітюнь, картопельку почисть, А я зварю вечерю.

 Вітя:      Сама начисть!

Автор:    Кричить Вітько та так, що ледь не лусне.

Вітя:     Я зайнятий! Я твір пишу! Сама вари картоплю!

Автор:  Виходить мама, а синок Писати знов сідає:

 Вітя:   Я мамі сам варю обід, Вечерю та сніданок.."

 Автор:   Радіє син.

Вітя:     Не твір, а люкс! Оцінка буде гарна!

 Автор: І геть не думає про те, що він радіє марно...

Фея Зла: Ага, у вас тут свято? Всі веселяться, танцюють, а мене на бал не запрошено. Та я за це вас усіх перетворю на черв'яків, кажанів, жаб...

Фея Добридень: Вибачте, вибачте, шановна Феє Зла. Але я думаю, що цей маленький інцидент ми виправимо. Ласкаво просимо на бал Ввічливості.

Фея Зла: Ха-ха-ха... На бал Ввічливості. Та хіба ж оці дітлахи ввічливі? Я не вірю, і тому зараз задам їм декілька важких запитань, а того, хто дасть неправильну відповідь, заберу з собою у королівство Нечемності. Отож слу­хайте уважно.

(Читає запитання-ситуації.)

 1. Ти   йдеш із товаришем вулицею. Він привітався з незнайомою тобі [р^(людиною. Що потрібно зробити тобі?

2. Ти ввійшов у тролейбус із задньої площадки, а біля передніх дверей по­бачив своїх знайомих. Чи потрібно з ними вітатися і як це зробити прави­льно?

3.  Чи можна замість "доброго дня" говорити "привіт"?

4.  У шкільному коридорі розмовляють вчителі. Ти побачив там свого вчи­теля і привітався тільки з ним. Чи правильно ти зробив? А як потрібно було привітатися?

Фея Зла: Ну що ж, з цим завданням ви впоралися, і тому зараз я вам дам кілька порад, якими користуються всі мешканці мого королівства.

Не вмивайтеся ніколи

 І не мийте навіть рук –

Не потрібне це заняття,

Не вартує стількох мук.

Як замурзаються руки,

Шия, вуха, все у вас,

Вам не треба сили тратить

 І даремно гаять час.

Стригтися також не варто

 Та й резону в тім нема,

Бо однаково на старість

Облисіє голова.

 У дівчаток гарні кіски,

 Але надто вже малі,

А щоб більші виростали,

Ви тяаніть їх до землі.

Хлопці завжди - джентельмени,

 Коли треба чергувать,

 Для дівчат звільняйте місце,

 їм не треба заважать.

Треба добре готуватись,

Щоб одержать аж дванадцять.

Покрутіться на всі боки,

 Може вдасться вам списать.

Фея Добридень: Годі, годі. Всі ці поради для наших дітей дуже шкідливі і не потрібні. Я б і вам, Феє Зла, радила робити все навпаки, тоді б ви могли зали­шитися на святі, а зараз - геть!

Фея Зла: Ні, ні. Я тільки пожартувала.